нерівномірний хід

См. также в других словарях:

• нерівномірний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• нерівномірний — (неоднаково розподілений у всіх своїх частинах, первнях / упродовж усієї дії, усього часу), нерівний; неритмічний, аритмічний (нерівномірний упродовж усієї дії, усього часу) Пор. нереґулярний …   Словник синонімів української мови

• нерівномірний — а, е. Який не має рівномірності у чому небудь. Нерівномірне охолодження …   Український тлумачний словник

• нерівномірність — ності, ж. Абстр. ім. до нерівномірний …   Український тлумачний словник

• нерівномірно — Присл. до нерівномірний …   Український тлумачний словник

• нерівний — I 1) (про поверхню чого н. який має підвищення й заглиблення); горба[и]стий, горбкуватий (покритий горбами) 2) (про край чого н. який має виступи, загини тощо); рваний (з ніби розірваними краями); зубчастий (із краями у вигляді зубців); порізаний …   Словник синонімів української мови

• поривчастий — а, е. 1) Нерівномірний, з періодичним різким збільшенням сили й швидкості (про вітер); поривний. || Який раптово посилюється, а тоді уривається, припиняється й виникає знов; уриваний, нерівний (про звуки, дихання і т. ін.). || Дуже швидкий,… …   Український тлумачний словник

• Сухомел, Георгий Иосифович — [р. 30 авг. (11 сент.) 1888] сов. ученый в области гидравлики и гидромеханики, акад. АН УССР (с 1951). Чл. КПСС с 1952. В 1913 окончил Киев. политехнич. ин т, в 1914 48 преподавал там же (с 1927 проф.). С 1916 одновременно преподает в Киев.… …   Большая биографическая энциклопедия

• алометрія — ї, ж. Нерівномірний ріст частин тіла, зміна темпів розвитку різних органів …   Український тлумачний словник

• нерегулярний — а, е. 1) Який здійснюється, виконується з перервами; нерівномірний. 2) Який не має правильної постійної організації, систематичного навчання (про армію, військо і т. ін.) …   Український тлумачний словник

• неспокійний — а, е. 1) Який відчуває хвилювання, тривогу, перебуває у стані душевного неспокою. || Який виражає хвилювання, тривогу. || Власт. неспокійній людині. 2) Який не відзначається спокійним характером, непосидючий, рухливий. || Який не поводить себе… …   Український тлумачний словник